Традиційно, в четверту суботу листопада, Україна та світ згадують три голодомори: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. 

Найстрашнішим був Голодомор 30-х років. Це одна з найтрагічніших сторінок в історії XX століття. Від голоду померло понад 3,5 млн осіб. Лише навесні 1933 року в Україні щохвилини помирало 17 людей. Багато дітей не народилося...

Про «жовтого князя» смерті на родючих землях України письменник і перекладач В. Барка писав наступне: «Врожай 1933 року подекуди видався невиданий: ніби казковий; важкі колоски схиляли стебло, і вітер ледве розгойдував їх... Ждали женців. А жати було нікому. Бо народ страшно вирідів».

Науковці доводять, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом – штучним фізичним знищенням селянства як соціально-економічної та культурної основи української нації. Так званий сталінський закон «про 5 колосків» – фактично перший крок у більшовицькому злочині проти людей. 

Біль від голодоморів не вщухне в генетичній пам’яті нації. Ми маємо зберігати й передавати цю правду нашим нащадкам. Учити дітей шанувати хліб, як величезну святиню, цінувати людську працю, любити країну та наслідувати українські традиції. Ми всі не повинні допустити злочинів проти людства. 

Сьогодні о 16:00 кожен може приєднатися до загальнонаціональної акції, запаливши  свічку пам’яті.