Місце шани та вдячності
Україна зараз переживає дуже важкі часи, захищаючи своє право на існування, на незалежність. Завдяки тим, хто став на захисті нашої держави з перших днів повномаштабного вторгнення росії на терени нашої землі, ми на разі гідно даємо відсіч окупантам. Серед Захисників та Захисниць України є й наші випускники, батьки наших студентів, рідні наших колег. Ми вдячні вам за мужність, силу, витривалість. За те, що ви ціною свого здоров'я та життя тримаєте позиції та відбиваєте напади ворога, щоб ми могли жити у вільній країні. Багато руйнувань в Україні, але поки по ній ступає нога таких, як ви борців - вона обов'язково знову розквітне! Тому головне - поверніться додому живими й здоровими! Нехай до вас летять понад землею всі наші сили, думки й молитви. Вертайтесь живими!
Низький уклін родинам захисників, тих, хто поклав своє життя за Україну. Шана Вам, Воїни, ми пишаємося вашими хоробрими серцями!
Хресна дорога України триває... Слава Україні!!!
Валерій Геровкін -випускник КрамФКТД 2019 року спеціальності "Обслуговування та ремонт електропобутової техніки". Він був жвавим, веселим, розумним студентом, жоден масовий захід не відбувався без його участі. По закінченню коледжу Валерій вступив до лав ЗСУ, а саме 93 бригади Холодний Яр.
1 грудня 2021 року на позиціях поблизу Новотроїцького ворожий снайпер підступно його вбив...
Валерію назавжди залишилось 22 роки...
Герої не вмирають, вони назавжди в наших серцях та пам'яті!
Михайло Гаврилов народився 19 вересня 1993 року. Навчався у ЗОШ № 17, а після закінчення школи - у технологічному технікумі на спеціальності "Обслуговування та ремонт електропобутової техніки". Захоплювався скелелазінням, у 2021 році брав участь у марафоні «Наш Краматорськ», за що отримав нагороди.
З 28 липня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, служив у 3-ій окремій штурмовій бригаді (Азов).
12 липня отримав поранення у бою під Харковом, а 20 липня, не приходячи до тями, помер. Поховано Героя на одній з Алей Слави у Києві. У нього залишилися мати, дружина та шестирічна донька.
Вічна слава Герою!!!!
Мальченко Владислав Андрійович народився 13 травня 1996 р.
Був учнем ЗОШ №26м. Краматорськ. Після закінчення 9-го класу Владислав навчався в Краматорському технологічному технікумі на спеціальності «Обслуговування та ремонт електропобутової техніки». За спогадами матері Олени, її син завжди все ремонтував вдома і міг справитися з будь-яким завданням. Після закінчення технікуму Владислав вступив до Донбаської державної машинобудівної академії на 3-й курс, завершив навчання в 2017 році.
Також у 2017 році Владислава Мальченка призвали на строкову службу в армію. Йому запропонували вибрати рід військ, у яких він хотів би проходити службу, вибір впав на десантно-штурмові війська. Проте з певних критеріїв, пов'язаних зі здоров'ям хлопця, його відправили до Першої Президентської бригади оперативного призначення Національної гвардії України імені гетьмана Петра Дорошенка. Через півтора року служби у Вишгороді - у 2019 році - його демобілізували. Проте з початком повномасштабного російського вторгнення його знову призвали до армії - це сталося 25 січня 2023 року. Молодого чоловіка відправили відповідно до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, де він був призначений гранатометником. На поле бою він потрапив не одразу, пройшовши півроку навчання в Україні та за її межами.
З серпня 2023 року Владислав перебував у районі Роботиного Запорізької області. Там, у складі 82-ї бригади, виконуючи бойове завдання, він, на жаль, не повернувся з поля бою.
Олександр Стародубцев - випускник Краматорського технологічного технікуму. Під час навчання з 01.09.1992 р. по 1.03.1996 р. отримав спеціальність "Технік-електромеханік.
На жаль, 23 серпня, обороняючи місто Бахмут, Олександр загинув.
Вічна пам'ять Героям!!!